Дякуємо меценатам!
Хто стукає, тому відчиняють, а хто шукає, той знаходить,- незаперечні євангельські істини. Завдяки великому бажанню та наполегливим пошукам у нашому закладі з‘явилися дві перші повноцінні тристворчаті класні дошки. Їх придбали для нас меценати, які вважають, що добро має бути тихим, а тому не хочуть публічного визнання. Що ж, дякуємо, дорогі наші благодійники. Завдяки вам збулася мрія класоводів Рудченко Т.А. ( 3 клас) та Панчишин О.В. (2 клас)! Нарешті старі непишучі дошки, яким по 60 років, "канули в лету")). Окремі слова вдячності старості села Миляну Михайлу Михайловичу за доставку «посилки мрії»))
P.S. Якщо серед читачів цього посту знайдуться благодійники, які захочуть продовжити «щасливий_дошкопад», будемо безмежно вдячні! Сучасним школярам необхідні сучасні дошки! А здійснювати мрії сільських вчителів так приємно! Хай живе українське меценатство!